Ставимо крапку або Прощанння слов’янки з українськими видавцями

Мені дуже легко писалися ці два моїх перших романи. Якщо тобі щось важко робити, займайся чим-небудь іншим. А я просто ставила за мету надати читачам побільше корисної інформації, щоб їм легко читалося й вони не дарма витратили свій дорогоцінний час на мою писанину. Я уявляла, які підуть відгуки, як я піду по видавництвах і як мене зрештою надрукують, бо кого ще видавати як не мене? Серйозних творів в Україні давно ніхто не видавав, а без них література народу нежива. Без товстих серйозних романів – аж ніяк. Серйозні твори  завжди потрібні. І от я їх подаю  видавцеві на блюдечку...

далі – http://bredotina.blogspot.com/.