Допис з одного літературного форуму
Це не мій текст. З дозволу автора я його трішечки підрихтувала і виставляю на своєму блозі. Просто коли проглядала літературні форуми, то в очі нічого особливого не впадало: навала юних самозакоханих поетів і твори про нерозділене кохання. Аж ось – приємно здивував один допис. Тож виставляю його на моєму блозі, бо він перегукується і з моїми поглядами на сучасну українську літературу . І щоб цей форумчанин не писав про свій недобрий характер і таке інше, а мені цей текст сподобався. І крапка.
Як зробити популярного письменника (мінімалістичний рецепт)
Для успішного початку нам потрібна особа бажано жіночої статі. Потім робимо захоплюючу і слізливу інфу нашому новому письменнику (далі — об`єкту). Розповідаємо, що об`єкт залишився сиротою і має талант, який необхідно розвивати задля майбутнього України. Разом з тим варто закріпити новостворений образ інтригуючим псевдонімом іноземного походження. Тепер прийшов час творити. Почнемо з віршів. Таких гарних та інтонаційних (римування не обов`язкове). І найголовніше — тема нерозділеного кохання! Без цього всі попередні потуги не стануть здобутками. Далі чекаємо на перші успіхи. Коли хтось прочитає твори об`єкта, варто переходити на рівень оповідань. Це повинні бути роздуми про кохання, самотність та суспільство. Вже згодом можна перейти на абсолютно новий і високий щабель, де стоять Забужко, Матіос, Жадан, Дереш, Андрухович і т. д. і т. п.
Настала пора писати серйозно. Текст має бути наповнений афоризмами і літературною українською мовою. Для схожості на провідних сучасних письменників «встромимо» між рядків трішки ненормативної лексики. От тепер починається найцікавіше. Твори нашого об`єкта друкуються в літературних журналах. Згодом виходить збірник творів «Еволюція», де показується професійний ріст автора від часу, коли він був «літературним нулем» і до часу, коли став популярним і шанованим «літературним нулем».
Потім на світ з`являється цілий роман. Знаменитість об`єкта досягає свого піку і це дуже хороший час для творчого туру Україною. Сотні і тисячі літературних естетів захоплено слухають поезію письменника. І так з міста у місто. А потім настає час презентувати Україну в країнах заходу. Європа стримано, але тепло приймає наш талант. Через певний період часу виходить друком новий роман об`єкта. Цього разу ненормативна лексика займає доволі солідну частину книги. Щоб виставити об`єкт патріотом героїв книги поміщають у криївки. Проект відхиляється від маршруту, адже гріш йому ціна і лише віддані фани у це не вірять. Популярність письменника різко падає і він навертається у молодіжну субкультуру, аби хоч у її межах бути чимось цікавим.Від небажання займатись творами автор видає «Еволюцію-2» і заробляє ще трішки грошей. У магазинах далі лежать старі збірки письменника, а він доживає віку у творчих підвалах. Згодом грошей стає вкрай мало і писака йде на роботу в газету. З віком приходить розуміння, що писав він цілковиту маячню. Але усміхається: «Люди це читали ».
"Є ж такі люди серед літераторів!" – досить смішно читати мені. Я просто зі свого недоброго характеру написав сатиру на знайому графоманку. Ось так і було, справді. А до літератора мені далеченько. На відміну від інших, оцінюю себе серйозно.
Приємно здивований. Дякую Вам за теплі слова. Тепер головне не стати героєм власної сатири:)
Все залежить від оточення... Важливо мати таке оточення, щоб тебе аби присаджувало зіркові вияви, або не давало зневіритися у собі. От і весь рецепт.